- вибрити
- wybryty
дієсл.ogolić
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
Українсько-польський словник. - ВТФ «Перун». А.В. Малецька, 3.Є. Ландовські. 2007.
вибрити — див. вибривати … Український тлумачний словник
вибрити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
вибритий — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до вибрити; виголений … Український тлумачний словник
відбрити — и/ю, и/єш, док., перех. 1) Вибрити якесь місце. 2) перен., фам. Різко відповісти, вилаяти … Український тлумачний словник
повибривати — а/ю, а/єш, док., перех. Вибрити все чи багато чого небудь … Український тлумачний словник